Як встояти юним творцям нової України?
Головне захоплення мого життя – медіація – пошук «золотої середини». Мене багато чого цікавить, але іноді набуте знання стає тягарем і сіє мовчазну пасивність замість рішучих дій.
Тож, мої пошуки тривають четвертий рік і я хочу поділитися останніми висновками.
Сподіваюсь мої слова дійдуть до тих, хто їх потребує.
«Присвячено інтелігенції, якій найваще виживати серед осатанілих собак»
- «Не вдавати з себе того, ким Ви не є»
Така теза може здатися перефразуванням «Будьте самими собою», але такий формат я вважаю безглуздим. Пізнання самих себе йде протягом усього життя і добре, якщо за шумом навколишнього світу у Вас виходить відчути власні потреби і почути свій організм.
Себе слід прийняти у наявній подобі: з усіма особливостями, негативними та позитивними рисами. Сказати – «Ну ось я, такий!». Але це лише початок, на нас чекає адаптація, і слід озброїтися образом того, яким би хотілося бути, щоб нам не підсунули чужих ідеалів. Тож, СУТЬ така – не слід вдавати з себе такого, а робити реальні, планомірні кроки аби цей образ став Вам рідним. Не будувати себе на ілюзіях власної фантазії. Все обов’язково вийде, якщо Ви щирі і наполегливі у роботі над собою.
2. «Припинити вимагати від оточення та світу, аби вони змінювалися»
Ініціатором змін маєте будете Ви і цим зміните світ, адже Ви його частина. В Кабалі дуже влучно сказано, що людини має бути втіленням тих явищ, які вона хотіла б бачити у світі.
В якийсь момент я зрозумів, що ріки порад, якими я готовий ділитися з друзями і близькими зазвичай не потрібні. І для мене було відкриттям і заспокоєнням, що в кожної людини свої погляди і шляхи вирішення проблем. Тим паче, особистість завжди самодостатня.
Надмірна вимогливість лише відбирає Ваші сили, а у «недосконалих» – бажання спілкуватися з Вами зайвий раз.
Людей слід підтримувати, плекати в них особистість і неповторність, але не «годувати» зарозумілість та марнославство, бо це позбавляє людяності.
3. «Робіть те, що Вам до вподоби»
Мова не про те, що слід забути про обов’язки чи впадати в нездоровий гедонізм. Спробуйте знайти те, що по душі, що радує Вас і надихає на дальші перемоги. Нехай це буде корисна продукція з перспективою для Ваших онуків, чи то танці, чи то спів, чи великий спорт.
Зрозумійте, від чого хочеться просинатися і про що мріяти перед сном. Не прирікайте себе на те, від чого стає гидко і нудно жити.
Як знаємо зі слів Василя Симоненка, і хай так буде завжди:
«Сьогодні усе для тебе —
Озера, гаї, степи.
І жити спішити треба,
Кохати спішити треба —
Гляди ж не проспи!»
4. «Знайте міру сподіванням та мріям»
Наше життя у наших руках, але, на жаль, існують обставини і чогось досягнути/отримати не вдасться. Та це не причина втрачати бажання жити. «Нехай обставини, які здолати ми не в силі, допоможуть нам» — почув колись щось схоже по радіо.
Нехай наші сподівання справджуються коли це дійсно нам потрібно. І давайте знаходити сили, щоб щось чи когось відпустити.
«Как хорошо, что некого винить,
Как хорошо, что ты никем не связан,
Как хорошо, что до смерти любить
Тебя никто на свете не обязан».
(Йосип Бродський)
5. «Не вимагайте від себе супер-мега-результатів»
Достатньо робити те, що в Ваших силах аби жити стало краще Вам, Вашій родині, а від так і нашому народу. Але не слід намагатися охопити дуже глобальні і складні проблеми вирішити як Вам не під силу.
Не дозволяйте критикам порушувати Ваш баланс між можливостями й прагненнями. Не копайтеся в собі так глибоко, щоб світу білого було не видно. Це треба усвідомлювати й бути самокритичним на стільки, скільки того дозволяє здоровий глузд і не думати про себе, як про невдаху, якому так важно, але так «конче потрібно» досягнути, цілком можливо, непотрібних Вам цілей. Звільніться від останніх, які об’єктивно більше за Вас.
Раджу почитити, тим, хто ще цього не зробив.
tvi.ua/new/2012/12/08/nasha_khartiya_%E2%80%93_ce_vybir_buty_buty_vilnymy_lyudmy
P.S. В тексті помилка. Слова «смысл» в українській мові немає, є «зміст», «сенс», «суть».
Бажаю всім сил, перемог та всього найкращого!
З Україною в серці.
2 коментарі